Енергоефективність новобудов: нове – не завжди «тепле»

На сьогоднішній день питання енергоефективності в Україні стоїть більш ніж актуально. Більшість об'єктів вторинної нерухомості вимагають серйозних кроків щодо утеплення будівель. ІАП «Столична нерухомість» вирішив з’ясувати, чи не доведеться і покупцям житла у новобудовах самостійно займатися енергоефективністю свого будинку в майбутньому.

Які існують норми?

Головний нормативний документ на сьогоднішній день, який регулює питання енергоефективності в Україні – це ДБН В.2.6-31: 2006 «Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель». У ньому прописаний так званий енергетичний паспорт та розрахункові характеристики для інженерних систем будівель.

«Там вказується, які граничні тепловтрати можуть мати житлові будівлі, що розташовані в тій чи іншій кліматичній зоні. У зоні, до якої належить Київ, цей показник не має перевищувати 73-89 кВт/год/кв. м. На сьогодні лише 2% будівель у Києві мають зазначені характеристики. У 70% столичних будинків тепловтрати вдвічі вищі за зазначені. В старому житловому фонді тепловтрати можуть становити 200 кВт/год/кв. м. і вище. Не дотримуються законодавчих норм і чимало забудовників», – говорить Володимир Семенцов, директор компанії «Е.К. Сервіс», керівник проекту офісно-житлового комплексу на вул. Мечникова, 11-А.

За його словами, вже скоро ситуація має почати виправлятися, оскільки з 1 жовтня набрав чинності національний стандарт ДНСТУ-Н Б В.3.2-3:2 014 «Постанова по виконанню термомодернізації житлових будинків». Цей нацстандарт розроблений профільним міністерством з метою забезпечення єдиних підходів при проведенні комплексної термомодернізації житлових будинків під час їх реконструкції і капремонту.

«Однак розраховувати на те, що забудовники будуть неухильно дотримуватися вказаних норм я б не поспішав. У наших реаліях гонитва девелопера за миттєвим прибутком часто бере гору над усіма нормами, законами і здоровим глуздом», – говорить експерт.

Що порушують забудовники

За словами експертів, в бажанні максимально здешевити будівництво багато забудовників свідомо йде на порушення норм.

«Серед найпоширеніших порушень в плані енергоефективності на первинному ринку житла можна назвати наявність неутеплених бетонних конструкцій, які межують з одного боку з вулицею, а з іншого з приміщенням, яке взимку обігрівається. Таким чином, створюється місток холоду: холодна бетонна поверхня, яка виходить у приміщення, збирає конденсат, а це може призвести до утворення цвілі і грибка. Ще один приклад порушень – це відсутність теплоізоляційного кожуха на трубах гарячої води. У підсумку, частина тепла витрачається на обігрів бетону біля труби, і вода доходить до квартир мешканців вже на кілька градусів холоднішою. Зустрічається і багато інших порушень, суть яких завжди одна: відсутність необхідної теплоізоляції там, де вона потрібна», – говорить Олександр Попов, директор проектної групи «Архиматика».

Є й такі забудовники, які утеплюють фасад, але роблять це за допомогою «неправильних» будматеріалів.

«Компанії, які прийшли побудувати, продати і забути, на жаль, не поспішають застосовувати сучасні технології та матеріали. При утепленні фасадів вони не гребують навіть тим, щоб застосовувати матеріали, які швидко спалахують і плавляться. Багато «будівельників» в першу чергу дивляться на  дешевизну матеріалів», – говорить Володимир Семенцов.

За словами Віктора Таранченка, представника компанії «Герц», ще одне «популярне» порушення – використання у фасадних роботах оштукатуреного пінопласту замість вентильованого фасаду з утепленням його мінеральною ватою.

Власникам новобудов доведеться утеплювати фасади

Фахівці сходяться на думці, що деякі з побудованих недавно новобудов доведеться утеплювати та робити здійснювати інші енергоефективні заходи для підвищення комфорту проживання в будинку і економії на оплаті енергоносіїв.

«У випадку, якщо забудовник не приділив належної уваги проектування або заощадив на професійних архітекторах та інженерах, ймовірність того, що енерговтрати новобудови будуть суттєвими – висока. Часто заради економії або ж через незнання і недосвідченість не дотримуються вимоги до окремих елементів і конструкцій будівлі. Такі порушення можна не помітити при прийомі будинку в експлуатацію, але вони проявлять себе у вигляді суттєвих тепловтрат у майбутньому», – зазначає Олександр Попов.

Недобросовісні забудовники готові свідомо йти на ці порушення, оскільки знають, що заощадивши на енергоефективності, в гіршому випадку заплатять штраф, який буде в рази меншим. «Застосування сучасних якісних теплоізоляційних матеріалів і технологій, що дозволяють будувати енергоефективні споруди, обходиться на 10-20% дорожче. Що значно більше, ніж штрафи за використання неякісних будматеріалів, які рідко перевищують 100 тис. грн.», – говорить Володимир Семенцов.

На думку Анни Іскіердо, директора проектної компанії «Аімм-Груп», навіть якщо будинок утеплений з дотриманням всіх нормативів, рекомендується через 5 років проводити додаткові енергоефективні заходи.

«Для початку робиться аналіз енергоефективності будинку на поточний момент і визначається, які першочергові і найменш витратні заходи необхідно зробити. Це може бути елементарний ремонт доводчиків вхідних дверей в під'їзд, (оскільки через нещільно закриті двері відбуваються втрати тепла) або ж заміна ущільнювачів на вікнах. Також може знадобитися додаткове утеплення фасаду через те, що при будівництві не були дотримані норми або ж утеплили неякісними матеріалами. Якщо мова йде про утеплення фасаду, то необхідно враховувати, що утеплення однієї квартири – малоефективне. Якщо ставиться таке завдання, необхідно утеплювати весь периметр, підлоги і стелі. Утеплювати фасад краще відразу всього будинку, усунути щілини, при необхідності, поміняти вікна і двері, облаштувати ефективний тамбур при вході в будинок і, звичайно ж, встановити лічильники тепла у квартирах», – говорить експерт.

Енергетичний паспорт вирішить проблему?

В Україні хочуть ввести обов'язковий енергетичний паспорт для кожної будівлі. Відповідний законопроект № 0856 «Про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель» перебуває на розгляді в парламенті і готовий до другого читання. Але, на думку експертів, введення обов'язкової паспортизації навряд чи вирішить проблему низької енергоефективності будівель.

«У паспорті, на мій погляд, повинна бути градація якості, а не «відповідає» чи «не відповідає». Різні категорії об'єктів вимагають, в тому числі, і різного рівня енергоефективності. Наприклад, купуючи житло, спозиціоноване як «елітне», людина має розуміти, за що вона переплачує, у тому числі і в аспекті енергоефективності», – вважає Семенцов.

На думку Віктора Таранченка навіть у випадку обов'язкової паспортизації, забудовники навряд чи будуть бездоганно виконувати заходи з енергоефективності, оскільки це робить будівництво дорожчим.

«На практиці, навіть отримуючи паспорт, будівельники зможуть порушувати закладені у проектній документації норми. Адже документи будуть видаватися ще до початку робіт. А при прийомі будинків в експлуатацію на дотримання стандартів енергоефективності «контролери» зможуть дивитися крізь пальці», – зазначає Таранченко.