Реєстрація /

У Києві розвиватимуть нові способи оренди комерційних площ – зворотну оренду


Це нові можливості для власників торговельної нерухомості.

В Україні з'явилися нові можливості для структурного фінансування інвестицій. Продаж з подальшою орендою (sale-leaseback, скор. SLB) – це вид інвестиційної угоди, за якої об'єкт нерухомості після продажу залишається в продавця в довгостроковій оренді. В ЄС відомі оператори супермаркетів активно вдаються до подібних угод для отримання необхідних коштів для розвитку.

Про це повідомили у міжнародній консалтинговій компанії Cushman & Wakefield, яка планує розвивати цей напрямок в Україні.

Дотримуючись стандартів SLB угод, торговельні площі передаються оператору назад в оренду на ринкових умовах на період від 10 до 15 років. Оператор несе повну відповідальність за технічний стан орендованого приміщення та забезпечує страхування об'єкта оренди. Це дозволяє фонду гарантувати захищений, постійний і передбачуваний дохід, який спільно з ростом ринкової вартості активів робить фонд привабливим і надійним інструментом для приватних та інституційних інвесторів.

Дотримуючись стандартів SLB угод, торговельні площі передаються оператору назад в оренду на ринкових умовах на період від 10 до 15 років. Оператор несе повну відповідальність за технічний стан орендованого приміщення та забезпечує страхування об'єкта оренди. Це дозволяє фонду гарантувати захищений, постійний і передбачуваний дохід, який спільно з ростом ринкової вартості активів робить фонд привабливим і надійним інструментом для приватних та інституційних інвесторів.

Стаття по темі: Що очікує торговельну нерухомість Києва після локдауна: які будуть орендні ставки в 2021 році

Як працює sale-leaseback і що гарантує фонд мережам супермаркетів:

•    Партнерство з надійним інституційним орендодавцем. Збереження права переважної купівлі за будь-якого подальшого продажу нерухомості.
•    Довгострокову оренду всієї власності, включаючи господарські зони. Збереження торговельною мережею повного операційного контролю над орендованим майном, суборендарями, парковкою, брендингом, а також управлінський нагляд.
•    При продажу нерухомості 100% її ринкової вартості відразу надходить в розпорядження мережі супермаркетів, що дозволяє реінвестувати отримані кошти в основні бізнес-операції.
•    Торговельна мережа може спільно з SLB фондом розвивати проєкти будівництва нових об'єктів, що дозволить прискорити реалізацію планів по розширенню і знизити потребу в середньостроковому фінансуванні девелопменту.

«Інтерес у Європі до SLB угод зростає, незважаючи на глобальні виклики Covid-19. Такі світові бренди як Carrefour і Casino у Франції, Sainsbury у Великобританії провели в останні кілька років низку угод зворотної оренди, які дозволили їм значно поліпшити свої фінансові показники й отримати необхідні кошти для експансії», – розповів Нік Коттон, керуючий директор компанії Cushman & Wakefield в Україні.
Додатковим аргументом на користь привабливості сек'юритизації SLB операцій в Україні є недостатній рівень розвитку місцевого ринку боргового фінансування, що гальмує розвиток галузі, яка має величезний потенціал для розширення.

На думку Ніка Коттона, український продуктовий рітейл давно вийшов на європейський рівень, а в низці прикладів показує більш високі результати, ніж роздрібні мережі в ЄС. Водночас, через обмежене доступне довгострокове фінансування девелопменту українські торговельні мережі часто не можуть належним чином проінвестувати заплановані розширення і SLB фонд в корені міняє цю ситуацію.

Стаття по темі: Ринок готелів в Україні після карантину: ринок тільки починає відновлюватися

Раніше повідомлялося, що в результаті пандемії COVID-19 постраждали практично всі бізнес процеси, зокрема на ринках торговельної нерухомості в усьому світі. Урядові обмеження, введені відносно роботи торговельних центрів, пунктів обслуговування, закладів громадського харчування, розваг і дозвілля призвели до динамічного зростання продажів в е-комерції та змін в поведінці споживачів. Це також сприяло зниженню відвідуваності торговельних центрів на 20-45% (залежно від країни), якщо порівнювати дані за середину 2020 року з відповідним періодом 2019 року.

Джерело