Для підвищення доступності нерухомості для українців необхідно також розвивати інститут соціального житла.
Фото: rbc.ua
Зусилля української держави, спрямовані на підвищення доступності житла для окремих категорій громадян, дають свої плоди та дозволяють отримати свій будинок тим, хто більше цього потребує. У той же час, відповідні програми сильно залежать від їх фінансування, і в загальному масштабі проблематики їхній ефект поки що незначний. Так, за весь час роботи програми є Оселя видано трохи більше 11 тисяч кредитів, за сертифікатом у програмі є Відновлення нове житло замість знищеного отримали близько 2,5 тисячі сімей. Проект НОМЕ передбачає забезпечення житлом 2 тисячі сімей, другий етап програми «Житло для ВПО» – лише 600.
Про це 100realty.ua розповів Євген Фаворов, голова правління Української асоціації девелоперів.
Разом з тим лише кількість українців, які втратили або мають пошкоджене майно, за розрахунками аналітичного центру Київської школи економіки становить 3,4 млн, загалом йдеться про 1,4 млн домогосподарств. При цьому не можна забувати і про відкладений попит: багато громадян потребували поліпшення житлових умов ще до повномасштабного вторгнення.
«Повноцінне вирішення цієї проблеми потребує багато часу та величезних капіталовкладень, тому має базуватися не на дотаційних механізмах, а на послідовній роботі з ринком нерухомості. А правила цього ринку завжди були такими: доступність житла нерозривно пов'язана з його якістю. Чим краще новобудова як концептуально, так і за якістю будівництва, тим дорожче коштуватиме квадратний метр. Відповідно державі слід спрямувати зусилля на дотримання балансу між якістю нового житлового простору та собівартістю його створення», – каже експерт.
Зокрема, у зв'язку з неухильним зростанням вартості матеріалів та комплектуючих необхідно розробляти та впроваджувати стратегії та політики, спрямовані на локалізацію виробництва ключових будівельних складових. Важливим кроком у цьому напрямку має бути створення індустріальних промислових парків, орієнтованих на виробництво будівельних матеріалів, з унікальними економічними умовами розвитку та інвестування, а також інфраструктурою, адаптованою до потреб такого виробництва: електроенергією, газом, водопостачанням та телекомунікаціями, дорожньою мережею тощо. . Це може знизити залежність від імпорту та вразливість перед зовнішніми шоками. Також важливо стимулювати внутрішній ринок через податкові пільги, субсидії чи інші фінансові інструменти, щоб залучити виробників до розширення виробництва та модернізації обладнання.
Для підвищення доступності нерухомості для українців необхідно також розвивати інститут соціального житла, яке створюється некомерційно та може належати державним, муніципальним інститутам чи приватним некомерційним організаціям. Пожвавити розвиток та модернізацію цього сектора могло б залучити приватний бізнес та інвестиції.
«Держава може не лише безпосередньо фінансувати проекти соціального житла та залучати міжнародні інвестиції, а й використовувати інші інструменти: створювати спеціалізовані фонди та агенції, розвивати державно-приватне партнерство, надавати пільги та субсидії, виділяти земельні ділянки під об'єкти з обов'язковою соціальною складовою», – каже експерт.
Зменшити собівартість будівництва допоможе і запровадження пільг із оподаткування заробітної плати працівників у будівельній сфері, не лише безпосередньо задіяних на будівництві, а й у виробництві матеріалів.
Нагадаємо, що у першому кварталі загальна площа житлових будівель, прийнятих в експлуатацію, склала 2,18 млн кв.м. Це на 12,3% більше за аналогічний період минулого року, але менше обсягів введення житла в експлуатацію в останній рік до війни. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Даніло Гетьманцев за даними держслужби статистики.
- 86 переглядів
