Як в Києві перевести житлове приміщення у нежитлове: нова інструкція 2020 року

У Києві в 2020 році є можливість перевести житлове приміщення у нежитлове для ведення бізнесу двома способами – за спрощеним порядком, ухваленим Київською міською радою, або через отримання містобудівних умов та обмежень.

За словами заступника директора Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, начальника управління адміністративних послуг Юрія Тація, дозвіл на перепрофілювання приміщення надає його Департамент.

«Рішення Київради дійсно спростило процес зміни функціоналу приміщення 5 років тому. Однак протягом цього часу законодавство також оновлювалось і вдосконалювалось. Крім процедури, передбаченої міською радою, перевести житлове приміщення у нежитлове кияни можуть шляхом отримання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію без отримання дозволу на перепрофілювання», – повідомив Юрій Тацій.

Для оформлення необхідних документів потрібно звернутися до ЦНАПу. 

Стаття по темі: Чому в Україні не вводять в експлуатацію зведені будинки: що відбувається з ДАБІ і чи є вихід

Документи для переведення житлового приміщення у нежитлове

1. Нотаріально завірені копії документів, які підтверджують право власності на житлове приміщення. У разі, якщо користування приміщенням спільне, то надаються нотаріально завірені правовстановлюючі документи всіх співвласників;
2. Матеріали технічного обстеження житлового приміщення, підготовлені сертифікованими експертами та згідно з вимогами чинного законодавства.

Які об’єкти неможливо перевести з житлового в нежитловий фонд

У квартирі, яка стала нежитловим приміщенням, згідно із законом неможна розміщувати деякі види комерційної нерухомості. Це питання регулює ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки». Основні положення.

• готелі, хостели;
• пункти з прийому вторсировини та магазинів, площа яких більша 1 тис. кв. м;
• спеціалізовані магазинів, які торгують м’ясом, рибою, овочами;
• ветеринарні клініки;
• громадські вбиральні;
• похоронні бюро;
• лазні, сауни, а також хімчистки і пральні (окрім пунктів прийому та самообслуговування);
• підприємства, які перевищують допустимі рівні шуму та випромінювання;
• автоматичні телефонні станціі, більших за 100 кв. м;
• будівельні магазини, які можуть призвести до забруднення території;
• лабораторії, стаціонари, травмпункти, відділення МРТ, дерматовенеричні, психіатричні, інфекційні та фтизіатричні кабінети лікарів, рентгенівськи кабінети;
• майстерені з ремонту машин і взуття, площею понад 100 кв. м.

Як отримати містобудівні умови за новими правилами

У КМДА пояснили також, що для облаштування окремої вхідної групи в нежитловому приміщенні необхідно отримати містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки.

1. Для будівництва або реконструкції будівлі, спершу необхідно вибрати свою ділянку на сайті містобудівного кадастру та перевірити функціональне призначення території відповідно до чинного Генплану і детального плану території.
2. Наступний етап – визначення призначення будівлі.
3. Необхідно підготувати пакет документів разом із заявою у довільній формі для отримання містобудівних умов і обмежень.

Стаття по темі: Підвищення цін на нотаріальні послуги готується у Верховній Раді. Розцінки зростуть у сотні разів

Документи для отримання містобудівних умов та обмежень у Києві:

• заява в довільній формі;
• топографо-геодезичні дослідження в масштабі 1:2000;
• документи права власності на земельну ділянку або на нерухоме майно;
• якщо право власності на нерухоме майно зафіксовано в Держреєстрі прав на нерухоме майно, то документи подавати не обов'язково – працівники департаменту містобудування та архітектури самостійно зроблять виписку.

Заявки подаються через ЦНАП і розглядаються в департаменті протягом 10 днів після надходження. Заявник також отримує або містобудівні умови і обмеження, або обґрунтування, чому неможливо їх надати.