Попит змінюється.
Фото: wikimapia.org
Вторгнення агресора в Україну заморозило ринок нерухомості у більшості українських міст, щоб подолати негативні наслідки багато об’єктів будуть змушені провести екстремальну реконструкцію, повідомив керівник департаменту стратегічного консалтингу UTG Костянтин Олійник агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ця низка раніше комерційно успішних об’єктів втратили свої позиції в 2022 році, частина нових просто не встигли набути популярності. Вони будуть змушені провести екстремальну реконструкцію: комплексний редевелопмент, перепрофілювання або повну зміну формату», – повідомив Олійник.
Експерт нагадав, що з 2014 до 2021 року в Україні спостерігався активний девелопмент та еволюційний розвиток торгівельної нерухомості. Це виражалося у збільшенні масштабів об’єктів, придбанні ними нових функцій, розширенні асортименту залученних операторів (документ-сервіс, медицина, спортивні клуби, коворкінги).
За його словами, зростання концентрації та рівня насиченості торговими площами на тисячу жителів у більшості регіонів країни зрівнялося або навіть перевершило показники багатьох міст Європи. Проте вже під час епідемії коронавірусу в 2020–2021 роках практично всі ТРЦ відзначили падіння відвідуваності, а зростання витрат на охорону здоров’я призвело до скорочення витрат на інші групи товарів, зростання лояльності до здійснення онлайн-покупок, стрімкого розвитку маркетплейсів. У результаті споживча поведінка змінилася і знизилася затребуваність операторів розваг (кафе та ресторанів, фітнес-центрів, кінотеатрів, боулінгів, ДРЦ). Усе це призвело до падіння показників та зменшення товарообігу в операторів та доходів власників об’єктів (зниження орендного доходу, збільшення періоду окупності).
«На тлі перелічених вище негативних факторів стався перерозподіл споживчих потоків між об’єктами і зростання вакантності в деяких найменш успішних ТРЦ. Водночас наявний профіцит торгових площ призвів до необхідності вимушеної модернізації, реконцепції або реконструкції нерухомості», — розповідає Олійник.
За його словами, через обмежений асортимент якорів і відсутність резервів для розвитку в операторів адреналінових/сімейних/інтерактивних розваг, кінотеатрів, дитячих розважальних центрів, великоформатних фітнес-центрів практично всі управляючі компанії ТРЦ мають складнощі з оперативним пошуком альтернативних операторів зіставленого масштабу.
Також спостерігається зміна портрета споживача в регіонах (забезпечені жителі поїхали, приїхали переселенці), що призводить до невідповідності структури представлених брендів доходам населення.
Водночас експерт переконаний, що після воєнних дій практично вся торговельна нерухомість України вимагатиме суттєвої трансформації.
Великоформатні об’єкти (регіональні ТРЦ), в структурі яких була запроєктована значна частка російських брендів або широкий асортимент операторів розваг, будуть і надалі відчувати складнощі в заповненні. Торгові центри меншого формату (окружні ТРЦ) або об’єкти, розташовані за кроковою доступністю місць концентрації житла (районні ТРЦ), виявляться більш гнучкими і зможуть відновлюватися швидше.
Наприклад, на його думку, у разі розташування в наближених до центру міста районах або біля станцій метрополітену об’єкт нерухомості може бути переформований під житлову функцію. Під час локації на межі міста або на перетині транспортних артерій на місці торговельного об’єкту можна створити сучасний спеціалізований логістичний комплекс. Також економічно доцільним рішенням може стати перетворення ТРЦ, що втратив свої позиції, на наукомістке виробниче підприємство – інноваційний технологічний парк. Або на комерційно-дослідницький чи освітній центр: бізнес-інкубатор, грантовий науково-дослідний інститут, філія міжнародних університетів.
Ще одним виходом може стати створення на базі ТРЦ спеціалізованих торгових вузлів у вигляді центрів електроніки, будівельних товарів, дитячого одягу та іграшок чи розваг для дорослих: пивна миля, дискотеки, паби, ресторани.
Раніше повідомлялося, що будівництво нового житла в Україні скоротилось у 2 рази.
- 201 перегляд
