Українцям обіцяють черговий закон, після прийняття якого новими будинками замінять старі.
Старі будинки ще постоять. Фото: narodna-pravda.ua
Питання реконструкції або знесення старого житла піднімалося владою неодноразово. При цьому крім заяв, конкретних дій не було. Зараз тема знову стала актуальною. 100realty.ua вирішив з'ясувати, чим пояснюється нинішня активність влади у питанні реконструкції застарілого житлового фонду і чи є у цих ініціатив перспективи втілення у життя.
Без закону нема реконструкції
На думку експертів, основна причина того, що досі в Україні майже половина житла – старе, про що говорять у Мінрегіонбуді, полягає у відсутності «працездатного» закону.
У чинній законодавчій базі України ці правовідносини регулює Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», якому вже 10 років.
Також досі чинна постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо реконструкції житлових будинків перших масових серій», прийнята ще у 1999 році і Програма реконструкції житлових будинків перших масових серій. Але на практиці не видно, що такі документи існують.
«Про необхідність заміни відповідного регулювання свідчить те, що наша держава не може похвалитися успішною реалізацією наявного правового регулювання», – зазначає Віталій Грусевич, виконавчий директор Конфедерації будівельників України.
Кілька місяців тому чиновники знову заговорили про необхідність створення законодавчої бази, яка допомогла б зрушити питання з мертвої точки. Мінрегіонбуд ініціював розробку нового законопроекту, який був би адаптований до нинішніх українських реалій
«Сподіваюся, концепція нового проекту закону буде готова до кінця цього року, щоб вже у наступному законопроект можна було внести на розгляд до Верховної Ради. 20 листопада відбулося широке громадське обговорення цієї теми за участю Мінрегіону та інших відомств, представників місцевої влади, міжнародних організацій, експертів, фахівців і громадськості, де висловлювалися різні думки і пропозиції в частині реновації житла. Вся озвучена проблематика буде розподілена і проаналізована за блоками для формування спільної позиції, яка увійде в основу майбутньої концепції. Також ми проводили опитування громадської думки щодо цієї теми, результати якого також будуть враховані при розробці концепції», – зазначає заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.
«Такий законодавчий акт має максимально чітко визначити всі організаційні, фінансові та соціальні питання, які органічно збалансовуватимуться між інтересами мешканців застарілого житлового фонду та і інвесторів. Рішення всіх цих питань має бути максимально врегульованим, щоб вони не затягувалися судовими спорами», – вважає Грусевич.
У Мінрегіоні кажуть про те, що у новому законодавстві буде зазначено два шляхи вирішення проблеми старого житла. Перше – це знесення і спорудження нового житла (стосується застарілого житлового фонду, який перебуває в аварійному стані і є непридатним для проживання), а друге – реконструкція (стосується морально застарілого житла, яке потрібно модернізувати: провести капітальний ремонт, утеплити, оновити фасад, комунікації і т. д.). «Вибрати з них одне універсальне рішення неможливо. Все залежить від стану самих будинків, їх інфраструктури, інженерії тощо. Відповідне рішення має приймати орган місцевого самоврядування щодо кожного окремого кварталу», – говорить Парцхаладзе.
Стоп-фактори
Експерти вважають, що весь процес ускладнює також соціальна напруженість серед мешканців, а ще активна фаза децентралізації. Це питання має вирішуватися комплексно і спільно з Мінрегіонбудом, органами місцевого самоврядування, громадськістю та, звичайно ж, мешканцями старих будинків.
«Ситуація ще ускладнюється тим, що термомодернізація із застосуванням державного кредитування хоча б одного будинку з мікрорайону застарілого житлового фонду фактично унеможливлює прийняття уповноваженим органом рішення щодо його комплексної реконструкції. Тому одна вкрай позитивна ініціатива вступає в конфлікт з іншою не менш важливою і стратегічною», – вважає виконавчий директор КБУ.
Крім цього мешканці повинні бути впевнені в тому, що на місці знесеного старого будинку буде побудований новий, в якому їм виділять квартиру. Для цього, відзначають експерти, і з ними погоджуються забудовники, програми з модернізації житла має бути підкріплена держгарантіями, що послужить своєрідною страховкою, якщо забудовник не зможе виконати взяті на себе зобов'язання.
Інвестиційна складова
Інвестори поки що не поспішають проявляти ініціативу в питанні реновації старих будинків.
«Поки ризики, пов'язані з можливим і передбачуваним тиском власників застарілого житла на забудовника переважатимуть над факторами, які роблять реалізацію цих проектів інвестиційно-привабливими, охочих вкладати кошти у таке будівництво точно не збільшиться. Як і українські компанії, так і іноземні інвестори готові брати участь в проектах з модернізації житла в Україні, але зупиняє їх, знову ж таки, непідготовлена законодавча база», – зазначає Віталій Грусевич.
Актуальним залишається питання прибутковості реалізації подібних проектів. Експерти вважають, що з фінансової точки зору інвесторам ці проекти мають бути цікаві. Принаймні, у Києві, де прибуток забудовника може стартувати від 20%. Звичайно ж, найцікавішою для них буде можливість будівництва нових будинків на місці старих, і часткового продажу квартир у них, в районах з найвищими цінами на житло – на тому ж Печерську чи Подолі. Там досі є ще чимало застарілого житла, тож реконструйовувати є що, як і є що зносити, що на його місці будувати житло нового типу.
- 1274 перегляди
