Президент корпорації «Укрбуд» розповів про те, як із зони відчуження Чорнобиль може стати центром екологічно чистої енергетики.
Максим Микитась зараз часто відвідує ЧАЕС. Фото: ub.com.ua
30-тирічна річниця Чорнобильської аварії – це можливість не лише в черговий раз згадати про цю страшну катастрофу, а й нагода більше зрозуміти, що відбувається в Зоні зараз і які перспективи у цієї наразі «мертвої землі». Зокрема, про те, як рухається глобальний проект зі спорудження нового Укриття на ЧАЕС, який фінансує Європейський банк реконструкції і розвитку. Про це розповів Максим Микитась, президент корпорації «Укрбуд» – єдиної вітчизняної компанії, яку європейські партнери залучили до участі в цьому масштабному проекті.
Інформація про те, що ваша компанія працює в зоні «Ч» багатьма сприйнялася неоднозначно, мовляв, як домобудівники можуть бути залучені в настільки технологічні процеси?
Якщо порівнювати роботи на ЧАЕС і будівництво житлових будинків, я б сказав, що друге – чудова платформа для застосування отриманого досвіду, інновацій та технологій першого. Все, що напрацьовано за ці роки в Чорнобилі, аналізуємо і успішно використовуємо в будівельній діяльності, в тому числі в Києві. Загалом, це абсолютно не взаємовиключні один одному процеси. Головними критеріями при реалізації проекту як житлового будинку, так і об'єкту «Укриття» є дотримання графіку будівництва та наявність достатніх коштів для його завершення.
Багато років ЄБРР, як організація, що фінансує ключові об'єкти на ЧАЕС, воліла контрактувати з міжнародними гігантами, як от французько-німецький консорціум Novarka, італійський Alstom, німецький Nukem чи американський Holtec. Як «Укрбуду» вдалося отримати довіру ЄБРР?
Рівень вимог, що висуваються Європейським банком реконструкції та розвитку до партнерів, звичайно ж, дуже високий. Причому не тільки до будівельних характеристик, а й до корпоративної культури, безпеки та аудиту. Ви повинні розуміти, що, тільки для того, аби подати документи для участі в тендері, потрібно відповідати міжнародному рівню, бути поза українськими реаліями, як от практики відкатів чи кумівства. Тільки прозорість і відкритість. Виконані і поточні контракти з Європейським банком реконструкції та розвитку свідчать про те, що корпорація «Укрбуд» цим критеріям повністю відповідає. Сьогодні якість робіт, які ми виконуємо, професіоналізм нашої команди, приймаються західними партнерами як еталонні.
І яку частину робіт довіряють українцям партнери?
Корпорація «Укрбуд» виконує роботи виключно в статусі прямого генерального підрядника ЄБРР. За 8 років робіт в зоні ми реалізували 12 різноформатних проектів: від монтажу систем протипожежного захисту, інтеграції протипожежної системи всередині четвертого блоку, до високотехнологічного перенесення вентиляційної труби. До речі, для вирішення цього непростого завдання нам не вистачило місцевого ресурсу, і унікальний баштовий кран довелося везти аж з Об'єднаних Арабських Еміратів. Будівельну техніку з Абу-Дабі застосовуємо і в реалізації найбільш технологічноскладного проекту – будівництва захисного контуру, завданням якого буде забезпечення захисту реактора. Без його якісної реалізації буде неможлива головна мета – розміщення арки. Роботи в цій зоні ведуться в найвищих дозових навантаженнях і всіма міжнародними фахівцями визнані як найскладніші за всю історію проведення робіт на Чорнобильській АЕС, які не мають аналогів у світі.
А які, в такому випадку, події спровокували новину про розрив співпраці ЄБРР та «Укрбуду» в Чорнобильській зоні?
Інформація, про яку ви говорите – чистої води «вкид». На жаль, європейські партнери отримали можливість сповна дізнатися не тільки про професіоналізм наших будівельників, а й про те, що таке чорний піар по-українськи. На мій погляд, спекулювати на Чорнобилі, на аспектах, від яких залежить безпека України, Європи, світу, «розганяючи» цю абсолютно фейкову новину – це, за межею.
Що означає реалізація проектів в Чорнобилі персонально для вас, для вашої компанії?
Ми не займаємося усуненням наслідків аварії, а будуємо майбутнє. Технологічними знахідками ми не розкидаємося. У мене інтерес до Чорнобиля в однакові мірі як професійний, дослідний так і особистий. Адже я народився в Прип'яті, батьки все життя присвятили роботі на ЧАЕС. Мій батько, світла йому пам'ять, тоді працював головним інженером і був одним з тих, хто 26 квітня 1986 пішов у ніч по тривозі і наступного разу я побачив його лише через рік, виснаженим хворобою, на лікарняному ліжку. До речі, ще одна відмінність між нами і іншими виконавцями підрядних робіт – ми вдома! Для «варягів» це виключно заробіток, а для нас – гімнастика для розуму, колосальна відповідальність, тому що тут жити нам і нашим дітям. Все з саперною точністю – без права на помилку! З багатьма з тих людей, фахівців, з якими я працюю сьогодні, ми пройшли в буквальному сенсі вогонь і воду – працювали в дві зміни, ризикували на ЧАЕС і навіть потайки варили самогон у відрядженні на будівництві атомної електростанції в Ірані.
Наскільки сьогодні небезпечні ті умови, в яких проводяться роботи на будмайданчиках ЧАЕС?
Вимоги до безпеки вкрай жорсткі, за високими стандартами ЄБРР і Bechtel. Все за спец методиками. Відсів тільки на медкомісії для отримання допуску до роботи на ЧАЕС близько 70% персоналу. Якщо, наприклад, взяти робочий день звичайного будівельника – скільки часу йому буде потрібно, щоб вийти на майданчик? Прийшов він вранці на роботу, переодягнувся, одягнув спецівку – 5 хвилин і все, вперед. В Чорнобилі лише процедура проходження санпропускників займає близько двох годин. Вихід – стільки ж. А ось сам трудовий процес не може тривати більше тридцяти хвилин.
Нещодавно ви анонсували створення фільму за мотивами Чорнобильської проблематики. Наскільки актуальним буде продукт від будівельної корпорації в потоці аналогічної інформації від телевізійників?
Власне, ідея проекту і виникла на грунті перевантаження інформаційного простору однотипними фільмами з затягнутим хмарами небом, нарізкою радянських хронік і нескінченним смутком, відчуттям тотальної безнадії. Я це пояснюю певною відчуженістю від реальності більшості з тих, хто створює, продюсує документальні фільми про Чорнобиль, Зону відчуження, Прип'ять. Певна типова статична картинка, мабуть, сформувалася під емоційним сприйняттям побаченого раніше. Чого за визначенням не може статися з нашою командою, оскільки ми щодня, щомісяця, щороку перебуваємо у динаміці процесів. У нашому документальному кінопроекті ми пропонуємо подивитися на перспективи Чорнобиля під кардинально іншим, більш оптимістичним, кутом. Ландшафт, клімат, безкрайні пустельні простори – все свідчить про те, що зона ЧАЕС може стати першим центром альтернативної, екологічно чистої енергетики. А існуючої території буде цілком достатньо для того, щоб там розташувалося майбутнє України.
- 4606 переглядів