У Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини

У столиці презентували проєкт «Віртуалізація культурного надбання міста Києва: 3D-візуалізація, аудіогід, можливість додати «мозаїку» та участь у збереженні надбання кожному та інтерактивна мапа пам’яток та творів монументально-декоративного мистецтва, мозаїк, вітражів, керамічних панно, скульптур, живописних та інших творів другої половини кінця ХХ ст. у місті Києві відцифрованих у 2025 році». Про це повідомили у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА.

Під час заходу представили результати цифрової фіксації об’єктів культурної спадщини, виконаної у 2025 році. Учасники ознайомилися з 3D-моделями пам’яток, аудіогідом та інтерактивною мапою, що дозволяє досліджувати зовнішній вигляд об’єктів, їх історію та стан. Свої роботи представили профільні фахівці з цифровізації, краєзнавства та історії, які працювали над цим проєктом.

У межах проєкту у 2025 році, методом створення 3D-моделей, відцифрували 6 пам’яток культурної спадщини Києва:

• монумент Магдебурзькому праву;
• церкву Миколи Притиска;
• будівлю Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (колишню Київську духовну семінарію);
• Покровську церкву;
• дзвіницю церкви Миколи Доброго;
• Воскресенську церкву Свято-Вознесенського Флорівського монастиря.

Загалом у Києві налічується 3 790 об’єктів культурної спадщини, з яких 2 512 внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, зокрема 356 пам’яток національного та 2 156 місцевого значення.

Роботи виконуються в межах Комплексної міської цільової програми «Цифровий Київ» на 2024–2027 роки на замовлення Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій за участі команди КП «ГІОЦ» Київ Цифровий.

«Департамент охорони культурної спадщини КМДА розпочав масштабний процес цифровізації пам’яток архітектури столиці. В умовах повномасштабної війни такі заходи набувають особливого значення, адже згідно з положеннями Ризької хартії об’єкт може бути повністю відновлений за наявності його креслень і фотофіксації. Ми маємо зберегти історичні пам’ятки, адже без минулого немає майбутнього», – наголосила директорка Департаменту Марина Соловйова.

Керівниця проєкту з цифрових напрямів: віртуальний туризм, цифрова культура, цифрова спадщина в КП «ГІОЦ» Олена Чернега додала, що цифровізація культурної спадщини є важливим інструментом збереження історичної пам’яті та відповідальністю перед майбутніми поколіннями.

«Віртуалізація обʼєктів культурної спадщини Києва – не просто цифровий процес і залучені технології. Це про сенси – збереження культурної спадщини, встановлення історичної справедливості та сучасні виклики», – зазначила Олена Чернега.

Заступник генерального директора Київського науково-методичного центру з охорони пам’яток з питань ДІАЗ «Стародавній Київ» Роман Маленков зауважив, що пам’ятки, відцифровані цього року, розташовані на території «Стародавнього Києва» і мають важливе значення для збереження автентичності історичної забудови, яка з часом потребує реставрації. 

«Ми продовжимо працювати у 2026 році, а також візьмемо в роботу нові проєкти, реалізація яких стала можливою завдяки заходам, які вже виконали технічні спеціалісти», – зазначив він.

Раніше у столиці затвердили порядок часткової компенсації за переобладнання квартир для ветеранів і ветеранок з інвалідністю І та ІІ групи. Ініціатива реалізується в межах міської цільової програми «Підтримка киян – Захисників і Захисниць». Про це повідомила заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда.