Будівельні норми: зміни назріли

Українська влада всерйоз взялася за будівельні норми. Чимало вже скасували, частину змінюють і доповнюють, а також вводять нові. Про те, що саме слід змінити в першу чергу, як позначилися і позначаться зміни на якості житла та поведінці забудовників, дізнавався ІАП «Столична нерухомість».

Реалії

На сьогоднішній день в Україні є чинними 182 ДБН (будівельні норми), з них 60 діють ще з часів СРСР. Деякі буднорми були прийняті ще до вступу в силу Закону України «Про будівельні норми» і містять пункти, які не відповідають чинному законодавству України. На думку експертів, це не лише не дає можливості розвиватися галузі, застосовуючи нові технології при проектуванні, а й створює грунт для виникнення корупції.

Крига скресла

У 2016 році, за даними Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства, скасували 13% норм або 55 документів, 44% або 184 буднорми перевели в категорію добровільних.

«Всі ці зміни можна оцінити лише позитивно, адже це нові можливості в застосуванні сучасних технологій для проектувальників і забудовників. При цьому сьогодні обов'язково потрібно керуватися чинними ДБНами, що визначено Законом «Про будівельні норми». У разі їх порушення настає адміністративна відповідальність», – говорить Лев Парцхаладзе, заступник профільного міністра.

Він також повідомив, що в кінці минулого року при Мінрегіонбуді було створено робочу групу для приведення будівельних норм у відповідність з міжнародно-визнаними принципами нормування.

«Разом з представниками центральних органів виконавчої влади, наукових установ, Міжнародної організації з розвитку права IDLO, Офісу ефективного регулювання BRDO, ВГО «Асоціація експертів будівельної галузі», Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, Академії будівництва України, Офісу із залучення і підтримки інвестицій, Конфедерації будівельників України, експертами та громадськістю ми розпочали публічний перегляд 27 ДБН-ів, які вимагають першочергового аналізу. Спільними силами, відкрито і прозоро», – зазначив Парцхаладзе.

Позитивно оцінюють перегляд будівельних норм і проектувальники.

«Перегляд державних будівельних норм – процес перманентний, адже наука не стоїть на місці, з'являються нові матеріали і технології будівництва, підвищуються вимоги до енергоефективності, екологічності тощо. Ми досі керуємося багатьма нормами з радянських часів. Курйозні моменти, коли ті чи інші показники базуються на дослідженнях середини минулого століття, як от деякі санітарні норми. Все це, безумовно, ускладнює роботу проектувальників. Я вважаю, що норми не повинні «наздоганяти», а мають працювати на випередження існуючих технологій і допомагати проектувальникам використовувати інноваційні методи і будівельні матеріали. Лише в такому випадку, будівництво отримає нове дихання, адже, архітектори і конструктори не будуть скуті старими, часом, абсурдними правилами, які давно втратили зв'язок з дійсністю, але, так і залишилися в наших нормативних документах», – каже Анна Іскіердо, директор проектної компанії «Аімм-Груп».

Вона також вважає, що зважаючи на те, що процес перегляду норм будівельного законодавства лише розпочався, не варто чекати від нього швидкого ефекту.

Що потрібно змінювати в першу чергу

На думку експертів, існують норми, які настільки морально застаріли, що не дозволяють проектувати комфортне житло.

В даний час основним документом для проектування житла є ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення». Останньому вже понад 10 років і він частково застарів.

У квартирі

«Поняття комфорту і зручності змінилися, а існуючі будівельні норми списані ще з радянських. Наприклад, цими нормами не допускається проектування кухні-вітальні в квартирах з двома і більше кімнатами. В сучасних умовах слід було б змінити поняття «кількість кімнат» у квартирі або взагалі прибрати його з норм, регламентуючи лише загальну площу житла. Зараз не можна здати в експлуатацію квартиру без перегородок. У той же час, багато покупців житла хочуть купувати його з вільним плануванням. Або купивши, відразу починають переробляти «під себе», – каже Василь Гордієнко, керівник проектного відділу «Укрбуд Девелопмент».

Він також стверджує, що зараз надто жорстко регламентується неприпустимість розміщення «мокрих» приміщень над житловими кімнатами, хоча при наявності сучасних гідроізоляційних матеріалів це можна було б прибрати.

Зовнішній вигляд

Варто ввести суворі норми з проектування систем кондиціонування, зобов'язати проектувальників передбачати технічні рішення, які не псували б фасади житлових будинків.

Гігієна

Василь Гордієнко також вважає, що відстали від часу санітарні норми щодо облаштування сміттєпроводів і сміттєвидалення. Навіть реалізований за сучасними нормами сміттєпровід веде до більшої антисанітарії, ніж його відсутність. І в багатьох нових будинках їх просто заварюють. Необхідно змінити норми, передбачивши сортування сміття поза житлом за відсутності сміттєпроводів.

Щільність забудови

«Окреме питання – це щільність забудови, яку регулює площа простору, який оточує будівлю. Згідно з ДБН 360-92 вона у нас єдина, переписана з радянських норм 80-х років – 12 кв. м. на людину. Але міста різні, до того ж в кожному місті є центр і околиці. Наприклад, в центрі Києва практично нереально виконати цю норму і всі це розуміють. Тому потрібно мати градацію щодо щільності забудови для різних територій», – зазначає Гордієнко.

Інфраструктура та благоустрій

Необхідні або окремі норми або внесення змін у вже існуючі, щодо благоустрою та озеленення покрівель, терас, де можна облаштовувати корисний простір. Логічно дозволити благоустрій дахів паркінгів, де облаштовувати дитячі, спортивні майданчики і т.д.

Що змінять цього року?

В цьому році готуються до затвердження шести нових редакцій ДБН про дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, житлові будівлі, вулиці і дороги у населених пунктах, системи стандартизації та нормування у будівництві і установи охорони здоров'я. Всі вони враховують досвід ЄС і були адаптовані до європейських вимог, передбачають використання передових технологій, в тому числі, пов'язаних з енергоефективністю будівель і безбар'єрний простір.

«Наприклад, в нову редакцію ДБН «Житлові будинки» внесені умови, при виконанні яких стає можливим проектування господарських комор і підвалів житлових будинків вище 5-ти поверхів. Також передбачена можливість зв'язку підземного паркінгу з будь-яким поверхом житлового будинку і розширена можливість розміщення вбудованих і прибудованих приміщень громадського призначення в 1-3-й поверхи. Цей ДБН доповнений новими розділами щодо механічного опору і стійкості, безпеки та доступності у використанні, довговічності і ремонто-придатності, а розділи про опалення, вентиляцію та енергоефективність значно розширені. Водночас видалена надлишкова деталізація окремих вимог, що стримувало проектувальників при розробці проектів багатоквартирних житлових будинків», – говорить Лев Парцхаладзе.

Також, 1 березня 2017 року Кабмін прийняв рішення, згідно з яким вдвічі скорочуються процедури розробки і затвердження ДБН. Раніше узгодження проекту ДБН центральним органом влади займало 30 днів, тепер – 15, а термін підготовки розробником пропозицій щодо затвердження проекту, після якого він подає їх суб'єкту нормування, скоротився з 45 до 15 днів.

Також Мінрегіоном розроблено законопроект про внесення змін до Закону України «Про будівельні норми», який пропонує віддавати перевагу параметричному методу при формуванні вимог буднорм – більш прогресивному і такому, що часто застосовується в інших країнах. Він передбачає установку параметрів, які визначають безпеку, функціональність і якість об'єктів нормування, а не жорсткі приписи. Законопроект найближчим часом буде направлений на розгляд Кабміну.