Реєстрація /

Вибираємо і встановлюємо рушникосушку

У різних типів приладів є свої переваги і недоліки.

Якщо ви вирішили зайнятися ремонтом у ванній кімнаті, без нової рушникосушки вам не обійтися. Це не тільки зручний пристрій для сушки рушників та інших дрібних речей, але й прекрасний обігрівач, який зробить ванну кімнату теплою в холодну пору року.

Види рушникосушок

Рушникосушки бувають кількох видів, у кожного з яких є свої переваги й недоліки.

Найпопулярніший – водяний. Це найпоширеніший пристрій. Принцип його роботи такий: через вигнуту у вигляді змійки трубу циркулює гаряча вода. Ця вода може йти з центрального водопостачання або з опалювальної системи. Головний недолік водяних рушникосушок – при відімкненні гарячої води або опалення, і рушникосушка буде холодною. Також з плином часом або через неправильний монтаж, така рушникосушка може протікати.

Сьогодні часто встановлюють ще один вид рушникосушок – електричні. Такий пристрій можна встановлювати в будь-якому місці ванної кімнати, він не залежить від зовнішніх факторів, пов'язаних з відсутністю гарячої води або опалення. Таке обладнання не буде протікати. У той же час, електричні рушникосушки залежні від наявності електроенергії у квартирі або будинку. Якщо відімкнуть світло, то і пристрій працювати не буде. Експлуатація такої рушникосушки також вимагатиме додаткових матеріальних витрат, оскільки доведеться платити за спожиті кіловати. Але таке обладнання, зазвичай, споживає електрики не більше, ніж лампа розжарювання. Також при експлуатації таких виробів у приміщеннях з підвищеною вологістю, до яких і належить ванна, потрібно ретельно дотримуватися вимоги до підключення і обслуговування електроустановок.

Ще один вид рушникосушки – комбінований. Такий прилад може експлуатуватися за допомогою води з водопроводу, а в період, коли гарячого водопостачання не буде, його можна нагрівати за допомогою з електроенергії. Основний недолік – ціна, яка значно вище, ніж водяного або електричного пристрою.

Як вибрати рушникосушку?

Рушникосушку для ванної варто вибирати виходячи з того, чи є які-небудь технічні обмеження. Якщо мова йде про водяний прилад, тоді потрібен доступ і можливість підключити його до труб з гарячою водою. Якщо такої можливості, тоді краще зупинятися на електричному варіанті.

Дуже важливим є матеріал, з якого зроблена рушникосушка. Водяні прилади виготовляють з нержавіючої сталі або латуні.

Пристрій з нержавіючої сталі витримує більший робочий тиск при експлуатації в багатоповерхових будинках з центральним опаленням та водопостачанням у порівнянні з латунним. При цьому варто пам'ятати, що рушникосушка змієподібної формі має бути виготовлена з цілої, безшовної труби. Інші типи виготовляються за допомогою зварювання і, відповідно, мають зварні шви. Важливою є товщина труби. Вона має становити не менше 3 мм: це забезпечить її надійність і довговічність.

Латунні рушникосушки розраховані на встановлення у системи централізованого опалення та водопостачання. Робочий тиск рушникосушок з латуні нижчий, ніж у рушникосушок з нержавіючої сталі, в середньому вона становить 4-6 бар. У багатоповерхових будинках з централізованим опаленням та водопостачанням тиск в системі доходить до 8 бар, плюс різкі перепади тиску. Тому такі рушникосушки краще встановлювати в котеджах, де тиск в трубах не перевищує 3 бар.

При виборі рушникосушки зверніть увагу на те, чи є на обраній вами моделі повітревипускний клапан (так званий «кран Маєвського»). Він має розташовуватися у верхній точці рушникосушки. При заповненні системи водою за допомогою цього клапана видаляється повітря, яке є всередині. Якщо клапана нема, ви не зможете ліквідувати повітряний корок, який утвориться, вода не буде циркулювати або не заповнить весь обсяг рушникосушки. Відповідно, вона не зможе гріти в повну силу.

Встановлення рушникосушки

Щоб встановити водяну рушникосушку необхідно, в першу чергу, демонтувати старе обладнання (при його наявності), потім встановити спеціальні перемички (байпас) і кульові крани, і лише після цього приступати до монтажу рушникосушки.

Щоб демонтувати старий прилад, потрібно відімкнути гарячу воду, перекривши відповідний вентиль. Коли вода в стояку піде, можна знімати старе обладнання.

Далі потрібно встановити перемички (байпас) і кульові крани. Байпас – це частина труби, оснащена з'єднувальними елементами. Для установки байпаса на кінці рушникосушки ставлять кульові крани, які за необхідності зупинять потік води через нього. У той же час, при встановленій перемичці в стояку не припиняється циркуляція води навіть при відімкненні рушникосушки. Це дозволяє не перекривати воду на весь будинок у випадку проведення ремонтних робіт.

Потім потрібно прикріпити кронштейни та кріплення рушникосушки, які часто йдуть в комплекті з приладом, до стіни. Потрібно вибрати місце кріплення, прикласти обладнання до стіни і зробити олівцем помітки, де рушникосушка кріпитиметься. Далі роблять отвори у стіні, в які вставляються дюбеля, потім приставляємо рушникосушку до стіни і кріпимо до неї шурупами за допомогою викрутки або шуруповерта.

Далі можна підключати рушникосушку до стояка. Для цього приєднуємо її до вентилів на перемичці за допомогою фітингів.

Після завершення перерахованих робіт потрібно перевірити герметичність з'єднань: при промацуванні швів не має бути крапель, протікань. Залишається плавно відкрити крани, щоб прилад наповнився водою поступово, і не стався гідроудар.

Якщо вам необхідно встановити електричну рушникосушку, тоді для початку виберіть місце її встановлення. При цьому врахуйте, що він може бути розміщений не ближче 60-70 см від ванни, душу, раковини чи іншого джерела води. Далі потрібно обов'язково заземлити рушникосушку. Є особливі вимоги і до розетки: вона повинна мати заземлення і захист класу IP4 (від бризок) або IP65 (від прямих струменів води і пилу). Рекомендується встановити пристрій захисного відключення на проводку до ванни.

При встановленні рушникосушка має розташовуватися у вертикальному положенні, а ТЕН спрямовуватися вниз.

Кріпити прилад на стіну потрібно передбаченими для цього кронштейнами, які часто йдуть в комплекті з обладнанням. Не вмикайте електроприлад відразу після установки, зачекайте мінімум 15 хвилин, а потім підключіть рушникосушку до мережі.